Хто сказав, що настільний теніс - інтелігентний вид спорту?
Принаймні, в Україні безсоромних шакалів вистачає. Методи в них різні, і вареними шипами все не обмежується.
Ось як рвуть темп гри. Коли їм складно - раптом піднімають руку і доволі спокійно кажуть "вибач" (або "извини").
І кілька хвилин на рівному місці скандалять, що була "сопля" (якої не було і в помині). Апелюють до публіки, кличуть головного суддю і т.д. Так минає навіть не одна хвилина. Одного разу їх було цілих шість.
У більшості випадків, (останні зафіксовані на Lirs Open і турнірі "Світязь" в Луцьку), це допомагає саме шакалам. Ось наприклад, цієї весни дуже скромний інтелігентний тенісист, поступаючись у рейтингу 15 одиниць, вигравав у пятому сеті 5:1, але поступився після атаки шакала, здається, 6:11. До мордобою, до речі, було недалеко, бо за скромного постав увесь зал. Але виграв шакал.
Прізвища хижаків не називатиму, Бог їм суддя. Є і в Києві, й у Львові і в інших містах.
Чому шакали? Бо ці тварини живляться падаллю.
Що робити? Все дуже просто, якби відповідний рівень мали судді (і за столом, і головні).
І ше нюанс. Шакали рідко збігаються на турніри з призовими менше 500.
Ось недавно в Луцьку. В Положенні пише, що записуються лише в одну групу, так ні, організатори за подвійну платню записували у дві. Тут подвійні тайм-аути і посипались... Грошенята запахли. І один дотик кулака до щоки таки був.
Часто чую, що хочемо ми жити, як німці. А "совок" із голови й душі не виліз...
Перше правило - вкрасти й надурити.
Правилам бій - це в Україні наразі стосується і чиновників, і суддів, і організаторів, і тренерів, і, власне, спортсменів.